Як створити велостолицю в кожному місті

5-7 жовтня в Івано-Франківську відбувся 10 ювілейний Veloforum. Наймасштабніша велоподія України зібрала понад 170 учасників із 8 країн, зокрема із 54 населених пунктів України. Це представники громадських організацій, міських адміністрацій, бізнесу, вишів, експертного середовища й дослідницьких інститутів у напрямі містопланування й транспортної інфраструктури. Організатори цьогорічної події — платформа «Тепле Місто», Асоціація велосипедистів Києва і Центр соціальних та ділових ініціатив міста Яремче

Форум росте

За роки існування Велофорум еволюціонував — і кількісно, і якісно. Якщо він починався як суто активістський захід, то тепер серед його учасників — представники різних секторів. Так, цього року понад половина з них репрезентували  громадські організації, чверть — органи місцевого самоврядування (зокрема Вінницької, Запорізької, Львівської, Івано-Франківської міських адміністрацій), решту між собою розділили бізнес, університети та дослідницькі інститути. Тож захід, як зауважують велофорумці, став міждисциплінарним і міжсекторальним та розглядає велосипедну тему в контексті розвитку міського середовища загалом.

Велофорум для учасників є насамперед майданчиком для знайомств, мережування, спілкування й обміну досвідом, а для міст — нагодою зрозуміти, де вони і в якому напрямі рухатися. Багато хто говорить, що це класна нагода дізнатися чи поділитися насамперед успішними прикладами змін, що, звичайно, дуже надихає впроваджувати зміни у своїх містах. Цікавим є й іноземний досвід. Цьогоріч на пленарній секції слухали про найвелосипедніші країни — Нідерланди й Данію. Так, Єнс Петер Хансен з Європейської федерації велосипедистів (ECF), Асоціації велосипедистів Данії й муніципалітету міста Рандерс пояснив, чому порівнює велорух зі «швейцарським армійським ножем».

Ровер, як і цей ніж, — багатофункціональний і, як «чарівна пігулка», може допомогти соціуму й людині вирішити низку проблем. Це й загальновідомі факти, як розвантаження міських шляхів, поява нових робочих місць, зручність, швидкість, екологічність, а також і цікаві результати одного з масштабних досліджень впливу велоїзди на людський організм. Наприклад, 50 км/тиждень на велосипеді знижує ризик ранньої смертності на 40%, серцево-судинних хвороб — на 52%, захворювання на рак — на 45%, поліпшує психічне самопочуття.

Тим часом Павел Гаіна із Loendersloot Groep розповів про велокультурний шок для іноземців у Нідерландах. Використання велосипеда там — щоденна звичка й невід’ємна складова міського ландшафту. На велошляхах — люди різного віку, від вагітних і кількарічних дітей до людей поважного віку, між усіма учасниками руху панує рівність та взаємоповага, їздять цілорічно й за будь-яких погодних умов, а на вихідні практикують взагалі відмовлятися від авто на користь велосипеда. Але це тепер, а 40 років Амстердам був суперавтомобілізованим містом. Та розвиток відповідної інфраструктури й культури стимулював людей пересідати у сідло.

Своїми рішеннями, спробами й напрацюваннями на Велофорумі ділилися спікери з різних міст, як Київ, Вінниця, Чернівці, Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Дніпро, Кривий Ріг, Мінськ, Прешов, Люблін та ін. Говорили про практики розвитку  велотранспорту, велоінфраструктури та велоруху, взаємодію громадських ініціатив та міської адміністрації, шлях від активізму до міських департаментів чи власних бюро, збір даних та використання міської аналітики, законодавчі зміни та рекомендації тощо. Таким чином Велофорум переростає своє традиційне визначення — «міжгалузева конференція на перетині транспортної політики, сталого місцевого розвитку та громадянського суспільства», адже його і за тематикою, і за форматами програма дуже різна й насичена: воркшопи, екскурсії, кінопоказ, виставки та ін.

#безпечнанезалежність, або Що там на дорозі

Формат воркшопу протестували минулого року на Велофорумі у Миколаєві — й отримали багато позитивних відгуків. Тож цього разу практики додали — відбулося чотири воркшопи. Для учасників це була добра нагода попрацювати з реальними кейсами, систематизувати знання, оволодіти певними навиками й інструментами. А Франківськ тим часом отримав конкретний результат, адже групи працювали «в полі» — безпосередньо з контекстом міста, зокрема вулицею Незалежності, й ці напрацювання вирішили скерувати до відповідних органів місцевого самоврядування, бо, як вважають, в перспективі це може послужити базою при прийнятті рішень.

Нагадаємо, такий пункт, як «Розвиток велоінфраструктури» фігурує і в Стратегії розвитку Івано-Франківська на період до 2028 року. Йдеться зокрема про будівництво веломережі, велоінфраструктури — для якісного сполучення районів із центром міста; сприяння підприємницькій діяльності в напрямі велопрокату; встановлення відеоспостережень біля велопарковок.

Під час воркшопу з редизайну вулиці, який провели Торбен Хайнеманн (Департамент генерального планування, муніципалітет Ляйпцига) й Андрій Коман (Urban Consulting Group), півсотні учасників впродовж 1,5 години досліджували кілометровий відрізок вулиці Незалежності та напрацювали 6 варіантів розвитку велоінфраструктури на цій локації.  Під час другого воркшопу група провела аудит вулиці та визначила низку критеріїв. Серед критично важливих такі, як необхідність велосипедистам спішуватись, фактична відсутність занижених під нуль бордюрів на шляху руху роверистів, часткова забезпеченість видимості велосипедистів для автомобілістів на перехрестях. Серед важливих критеріїв такі: об’єкти фізичного уповільнення руху автомобілів відсутні; зупинки громадського транспорту не обладнані стійками і паркінгами для велосипедів; тривалість зеленого сигналу світлофора достатня, щоб зупинитися й без поспіху перейти перехрестя, ін.

Ще одна група паралельно працювала з темою розроблення адвокаційної кампанії — й запропонувала три варіанти. Учасники воркшопу рухались покроково: вибір й аналіз проблеми (велика кількість ДТП, незручність для всіх учасників руху, відсутність зонування простору вулиці та велоінфраструктури); постановка цілей (реорганізувати простір вулиці для зручного користування всіма учасниками руху, у т.ч. велосипедистами); аналіз «ігрового поля» (визначення ключової особи, яка приймає рішення, — на думку учасників, це міський голова), формування повідомлення до цієї особи («вибір 2019 року — безпечна, доступна, приваблива центральна вулиця Незалежності»); планування та графік кампанії (аналіз простору вулиці, розроблення проекту реорганізації простору, воркшоп із запрошенням експертів та ЗМІ, електронна петиція, акції «День без авто», флешмоб #безпечнанезалежність; зустріч із представниками міської адміністрації з конкретними пропозиціями й відповідно до результату або розроблення проекту, або акція з перекриття вулиці); й нарешті — оцінка ресурсів та бюджету). Ще один воркшоп був присвячений темі байкшерінгу. І, як повідомили представники NextBike — автоматизованої системи велопрокату, яка працює у понад 150 містах світу, — скоро сервіс запрацює і у Франківськ (вже є у Львові, Києві, Харкові, Вінниці).

Нагадаємо, що Велофорум відбувся за підтримки Представництва Фонду ім. Г.Бьолля в Україні, проекту UCBI – Українська ініціатива зміцнення громадської довіри (фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID), програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку ULEAD з Європою (фінансується ЄС та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею і Швецією), а також Івано-Франківської міської ради, громадського ресторану Urban Space 100, веломагазину «МТБ-байк», Університету Короля Данила й Данського культурного інституту.

Що кажуть про форум і не тільки

Андрій Коман, співзасновник Urban Consulting Group, Івано-Франківськ
«Від активізму до архітектурного бюро»

Це четвертий велофорум, в якому я беру участь. У попередні роки ми показували наші перші успіхи як активістів, зародки велоінфраструктури у Франківську. А цього разу я розповідаю, як від активізму можна перейти до чогось більш сталого: зараз у нас із колегами є досить успішне проектне бюро у сфері інжинірингу, проектування дорожнього руху, безпеки, а також консалтингу. У Франківську, в Україні у цілому немає організацій, які вміють якісно проектувати, тож, сподіваюся, мій досвід буде корисним для інших.

Якщо локомотивом розвитку велоруху в Україні був Львів (першим почав централізовано розвивати велоінфраструкутуру і зараз лідирує за кілометражем велодоріжок), то згодом у цю гонку включилися й інші міста, зокрема і Франківськ. Він теж багато в чому задає тренд, тут з’являється досить багато нововведень у розвитку велоінфраструктури — можемо позмагатися щодо якісного підходу до перепланування вулиць. Також активізувалися Вінниця й Одеса. Та в цілому в Україні велоінфраструктура, на жаль, не розвивається такими темпами, як би хотілося. Пов’язую це з тим, що керівництво різних міст не розуміє, який великий потенціал має велоінфраструктура — як у транспортному розвантаженні міста й зменшенні заторів, так і в підвищенні привабливості міста для життя. Тому дуже важливо, що тепер на Велофорум приїжджають не тільки активісти, як років п’ять тому, а й представники органів місцевого самоврядування, — можливо, їх це надихне розвивати велоінфраструктуру в їхніх містах.

Ірина Корольчук, операційний керівник платформи «Тепле Місто», Івано-Франківськ
«10й Велофорум — це визнання напрацювань Франківська»

Із початку діяльності платформи «Тепле Місто», тобто з 2014 року, діє велонапрям, в рамках якого ми проводимо різні навчальні, освітні події, реалізовуємо інфраструктурні проекти, як велопарковки. Велофорум є важливим та цікавим для Франківська з різних сторін. Зокрема учасники, які приїхали до нас з усієї України, можуть побачити результати розвитку велоруху в Івано-Франківську — завдяки діяльності «Теплого Міста», інших ініціатив, міської адміністрації та проаналізувати те, що в нас відбувається. Проведення ювілейного 10-го Велофоруму у Франківську означає, що наші напрацювання визнають, нашими результатами можна ділитися, є добра динаміка.

Яуген Харужий, Мінскае роварнае таварыства, Мінськ, Білорусь
«Помітно, що із децентралізацією ваші міста отримали більше можливостей»

У нас в Білорусі, звичайно, є малі міста, де велосипед завжди був активним видом транспорту, але серед великих міст Мінськ, напевно, таки попереду і його можна назвати велостолицею країни. Є доволі багато велосипедистів, минулого року вперше відбувся форум «ПраРовар» (наступний вкінці листопада у Бресті). Інші міста теж підтягуються.

Я і мої колеги раніше бували на Велофорумах в Україні. Цього разу в нас велика делегація, здається, 12 осіб. Ділимося досвідом, наприклад, як добивалися появи в місті велосипедних гаражів: якщо велосипед ніде зберігати, він не з’явиться на вулиці. За останні два роки в нас з’явилося декілька десятків таких гаражів, вони є у новобудовах. Для мене цікавим є те, що відбувається у вас, бо наші міста, стартуючи з таких же вихідних позицій, розвиваються трохи по-різному. Помітно, як із децентралізацією в Україні міста отримали більше можливостей, яких, скажімо, у нас немає; цей досвід може допомогти нам бути готовими до такого чи схожого розвитку згодом.

Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська
«Важлива робота всіх: і влади, і громадського сектора, і велоспільноти»

Стати велостолицею — амбітна ціль, але треба ставити собі високу планку, — це стимулює. Маємо передумови для розвитку: активна велоспільнота, збільшення кількості велолюбителів щороку. Та зрозуміло, що для досягнення мети важлива робота всіх: і влади, і громадського сектора, і велоспільноти. Наша ідея дуже проста — центральна частина міста повинна бути максимально пішохідною і комфортною для людей: Міцкевича й Лесі Українки — перші приклади, і ця практика має поширюватися.

Декілька років тому ми почали працювати й над розвитком велоінфраструктури в місті. Побудовано 12 км велодоріжок (у планах близько 120 км); велоінфраструктурна складова передбачена при реконструкціях, ремонті вулиць, зведенні нових доріг. Велошляхами маємо зв’язати всі центральні вулиці — за принципом радіальності. Щоб людина могла, наприклад, поїхавши по Галицькій, через Набережну, Довженка, виїхати на Коновальця у центральну частину. Зрозуміло, що одномоментно втілити цей задум неможливо, але щороку можна робити малі кола: наприклад, з’єднати Галицьку, Набережну, Мазепи, в перспективі — Довженка, Чорновола, Коновальця, далі — вулицю Івасюка, де є розроблений проект з ремонтом дороги, велоінфраструктурою (ціна питання — близько 160 млн грн., але, думаю, це теж буде втілено). Все має розвиватися в комплексі: крім велоіфраструктури, а й велоспільнота, масові події, форуми й т.д.

Вера Ступакова, Presov Bicycle Group Boneshaker, Kostitras, Прешово, Словаччина
«Громадська думка не менш важлива, ніж інфраструктура»

Ми почали працювати майже 25 років тому. На початках це була маленька група, десь 15 осіб, але ми залучали більше представників громадськості і впродовж переконали муніципалітет — і почали кооперуватися, пропонувати, проектувати й будувати велоінфраструктуру в місті. Я особисто перейшла від активізму до позиції дизайнера і планувальника, а потім — на посаду в міській раді Прешова, а пізніше й регіону. Я думаю, інфраструктура — це лише частина успіху. Усвідомленість з боку громадськості, робота з велосипедистами — такий же ключ, як гроші на інфраструктуру, і при цьому коштує він набагато менше. Але зазвичай муніципалітети забувають, що повинні мати кошти й на ці «м’які» активності. З власного досвіду знаю, що для змін активних ГО не завжди достатньо, а за кордоном набагато більше грошей витрачають на громадську думку, ніж на інфраструктуру, тому що ти можеш мати велоінфраструктуру, але якщо нема роверистів — для чого це тоді? Я дуже вражена кількістю молодих людей на Велофорумі — це вселяє мені великі надії щодо майбутнього українських міст та регіонів і можливості зробити не те що крок, а стрибок до поліпшення умов для велосипедистів. Я не вперше в Україні, подорожувала як велосипедистка на Закарпатті, — бачу прогрес і щодо велоінфраструктури, і загалом поліпшення сервісів.

Вадим Денисенко, Асоціація велосипедистів Києва, Київ
«Велорух в Україні стає інституціоналізованим»

Останнім часом велорух в Україні стає інституціоналізованим, з’являються нормативні документи національного рівня, які дають проектантам все більше можливостей створювати нову якісну велоінфраструктуру. З 1 вересня діє ДБН щодо вулиць і доріг — із широким велоблоком. Зараз АВК коштом U-LEAD розробляє держстандарт з проектування велоінфраструктури. Думаю, це ключове — поява точки відліку на національному рівні. Нині в Україні з точки зору інфраструктури є три лідери: Львів, Вінниця, Франківськ (за кілометражем саме в такій послідовності). Якщо говорити про спільноту, то зараз діє Українська велосипедна мережа — об’єднання 12 громадських організацій із 11 міст, які займаються адвокацією створення велоінфраструктури у своїх містах. Тобто фактично у всіх крупних містах країни є агенти змін, які тиснуть на міські адміністрації, відповідні управління. Щодо столиці, як відомо, прийнято Концепцію розвитку велоінфраструктури Києва, що складається з кількох частин: мапа потенційної інфраструктури (заплановано 1200 км різного типу шляхів), пропозиції щодо управління (як змінити міські департаменти, щоб велоінфраструктура з’явилася, функціонувала й обслуговувалася), рекомендації стосовно типових парковок, маркування маршрутів тощо, а також щодо законодавчих змін на національному рівні.

Володимир Радевич, координатор програми «Стала Мобільність» платформи «Тепле Місто», Івано-Франківськ
«Велофорум стимулює активізм і практичні результати»

Подорожуючи країною, Велофорум залишає в різних містах слід велоактивізму і тягне за собою практичні результати у вигляді стратегій, програм, промоційних кампаній. У взаємодії активістів, бізнесу, ЗМІ, адміністрації, інших учасників міста активізуються і стають зеленими, правильними, велосипедними. Цьогоріч програма Велофоруму насичена багатьма активностями, серед яких воркшопи, дискусійні панелі, лекції від активістів, транспортних політиків, представників муніципалітетів з різних міст України та з-за кордону. Мене тішить, що Велофорум у Франківську зібрав майже 200 учасників і побив рекорди попередніх років. А гасло форуму — «Створюємо велостолицю» — засвідчує актуальність розвитку велоруху і для нашого міста, і загалом здоровій конкуренції між містами України.

Олександра Сладкова, начальниця відділу урбаністики Інституту просторового розвитку, Львів
«Важливо думати про велоінфраструктуру в контексті середовища»

На Велофорум львів’яни приїхали, щоб розповісти про актуальні процеси в плануванні вулиць, простору міста. Тут не йдеться виключно про велоінфраструктуру чи її місце у структурі вулиці, а про організацію процесів, що передбачає залучення мешканців, експертів і, напевно, більше часу на розроблення завдання й розуміння плану дій, ніж є зазвичай при капремонтах вулиць. Це допомагає не зациклитися виключно на велоінфраструктурі, а вбудувати її у міське середовище, враховуючи інші його чинники.

Мені здається, що відправною точкою в усвідомленні того, що з нашими вулицями щось не так, було якраз те, що велосипедистам там не знайшлося місця: є пішоходи, громадський транспорт, автомобілі, озеленення, а де ж їздити на велосипеді — по дорозі, тротуарі, в парках? Це започаткувало дискусію про місто, вулиці і необхідність змінювати підходи до їхнього оновлення. Львів’яни дуже вимогливі: вони часто порівнюють Львів не з іншими містами України, які перебувають у таких самих фінансових, законодавчих умовах, на такому ж рівні суспільної свідомості, а з розвинутими європейськими містами — і шкодують, що місто розвивається, як їм здається, так повільно. Львів є безперечним рекордсменом за протяжністю побудованих велошляхів і кількістю застосованих інновацій щодо інфраструктури. Ми стали містом експериментів, а, як відомо, експерименти можуть бути невдалими: наша велоінфраструктура часто критикується через, скажімо, дуже вузькі тротуари чи інші помилки, але вони сталися тому, що ми почали діяти раніше, ніж деінде, можливо, надто самовпевнено і часто з нерозумінням, як це робити. Але — важливо рухатися. Ми виправляємо помилки і враховуємо цей досвід надалі.

Анастасія Макаренко, Асоціація велосипедистів Києва, Київ
«Проект «ВелоСхід»: велосипед як інструмент об’єднання містян»

Цього року я представляла результати нашого проекту «ВелоСхід»: про можливості використання велосипеда як інструменту для об’єднання людей та побудови спільноти, для міських трансформацій і об’єднання активних громадян, мешканців міст. Чудово, що Велофорум щороку збирає все більше людей: на першому форумі було 15, на 10-му — понад 150 осіб. Аудиторії зростають — від суто активістських до залучення представників мерій, перших осіб міст. І це теж добрий знак: мерії беруть на себе відповідальність — розробляють стратегії, впроваджують класні речі. І з активістського середовища теж заходять нові аудиторії: раніше були представники велооргнаізацій, а от зараз маємо група активістів зі сходу України, які працюють з міськими трансформаціями загалом, приїхала повчитись, як можна використовувати велосипед для змін у місті. Вперше серед учасників і представники ОТГ, які в рамках проекту «Зелене світло для велоруху в громадах» переймають кращі практики українських і закордонних міст. Тобто розширилася і географія, і представницький склад учасників. Велофорум стає мультидисциплінарним і міжсекторальним і не замикається суто на велоактивізмі.

Іван Демченко, вільний простір Druzi, проект «ВелоСхід», Костянтинівка
«Приїхав дізнатися про альтернативи для свого міста»

На Велофорум я приїхав дізнатися про альтернативи для свого міста. Без досліджень і підрахунків, але зі спостережень видно, що в нас люди часто користуються велосипедом: це легко, зручно в місті, є альтернативою громадському транспорту, який їздить лише до 7-8 вечора. Недавно у нас реалізовувався проект «ВелоСхід»: наш простір був приймаючою організацією, ми спілкувалися з командою проекту, обговорювали концепцію, готували локацію. Також організували велоекскурсію містом: Костянтинівка фактично ділиться на дві частини, між якими — велика промзона, котру зараз розбирають, тож ми вирішили розказати місцевим жителям і учасникам веловихідних про проблеми з промзоною, різні проекти й ініціативи, як «МістоСад», реконструкція старого парку.

Катерина Шульга, Асоціація велосипедистів Києва, Київ
«У містечках і селищах є великий запит на розвиток велоруху»

Цього року АВК розпочала масштабний проект із розвитку велоінфраструктури в українських ОТГ «Зелене світло для велоруху в громадах»: ми допомагаємо маленьким містам та селищам створити велоконцепцію, а також розвинути велоінфраструктуру (встановити парковки у школах), проводимо велонавчання для дітей і сприяємо місцевим у запуску велошколи на сталій основі, — для поліпшення ситуації на дорогах і безпеки руху для велосипедистів. Запит тут є великий, адже у маленьких населених пунктах існує проблема з мобільністю: в деяких відсутній громадський транспорт, і велосипед є повсякденним засобом пересування, проте наразі повністю відсутня велоінфраструктура. Завдяки реформі децентралізації у маленьких населених пунктів з’явилася можливість поліпшувати дещо в цьому напрямі і вони готові до співпраці, розуміють потребу. Наразі у проекті бере участь 17 громад з різних куточків України. Завдяки проекту ми змогли запросити на Велофорум представників з українських громад: 26 учасників відвідали нашу секцію, де змогли отримати знання про актуальні процеси у розвитку велоінфраструктури, відвідати вокршопи.

Торбен Хайнеманн, Департамент генерального планування, муніципалітет Ляйпцига, Ляйпциг, Німеччина
«Ідея воркшопу — дослідити деталі та скласти нове бачення вулиці»

Я проводив воркшоп з редизайну вулиці. Я був фасилітатором, модератором, куди важливіше, що під час воркшопу учасники можуть повчитися один в одного, розглянути різні підходи. Ідея воркшопу в тому, щоб бачити деталі, вивчити їх і прийти до нових рішень та нової картини цієї вулиці. Ми вибрали вулицю в центрі міста — Незалежності, бо вона прохідна, по сусідству, й учасники форуму попередньо склали певне враження про неї.

Загалом під час візиту до Франківська, під час велоекскурсії, проїжджаючи різними вулицями, добре видно, як багато речей зроблено в інфраструктурі, як з цього можна вчитися і поліпшувати далі. Та мені дуже цікаво, як змінюється атмосфера для велосипедистів у містах в довгостроковій перспективі. Я бачу інфраструктурні пропозиції, як паркінги, але не знаю, як це сприймають велосипедисти. Я бачу багато чоловіків на велосипедах (це група, яка починає розвивати велорух у містах), але в перспективі ціль і показник якості змін — кількість жінок на велосипеді: якщо вони їздять, це означає, що інфраструктура є достатньо безпечна, комфортна. І це ті речі, яких я очікую. Думаю, велорух — це дещо нове для містопланувальників в Україні. І Велофорум, на який запрошені й іноземці, є добрим шансом для учасників побачити приклади інших міст, повчитися. Добре мати такий майданчик, може, навіть частіше, ніж раз на рік, — щоб збирати й мотивувати людей, казати їм «ви робите добрі речі — продовжуйте!» і давати інструменти та ідеї щодо розвитку велоруху.

Іван Зінов’єв, голова ГО «Центр соціальних та ділових ініціатив», Яремче
«Велотематика є трендом не тільки у Європі, а й в Україні»

ГО «Центр соціальних та ділових ініціатив» за підтримки Європейського Союзу реалізувала проект «Велокраїна», метою якого було створення інфраструктури для рекреаційних велосипедних поїздок у горах і популяризація цього способу відпочинку серед українських та іноземних туристів. Крім того, ми були партнерами Асоціації велосипедистів Києва в проекті «Розвиток велотранспорту задля добробуту громад» щодо якості та ефективності політики підтримки велотранспорту як на місцевому, так і на національному рівні, а також співорганізаторами Байккемпів та Велофорумів. Ми вважаємо, що велотематика є трендом не тільки у Європі, а й в Україні, тому популяризація сталого транспорту та впровадження велосипедних проектів в громадах і містах є тією рушійною силою, яка здатна змінити світ на краще! 10-й ювілейний Велофорум в Івано-Франківську був особливим для нашої організації — він відбувався в нашому рідному обласному центрі. Чудова команда організаторів — «Асоціація велосипедистів Києва», «Тепле Місто», CityLab  — працювали протягом багатьох місяців, щоб це свято відбулося. Атмосфера, люди, емоції, місто  — це було вражаюче і надзвичайно круто!

Віктор Перлов, група «Транспорт і Мобільність» із розробки Концепції інтегрованого розвитку міста Вінниця-2030, Вінниця
«Очікуємо на розвиток велосипеда як альтернативного засобу пересування містом»

На Велофорумі ми з колегами Андрій Сорокіним, Володимиром Бєловим розповідали, як у Вінниці за півроку відбулася невелика революція в царині безпеки дорожнього руху, про підхід муніципалітетів до розвитку велоінфраструктури та мобільні системи комунікації для велосипедистів. У розвитку велоруху у Вінниці був потужний поштовх у період мерства Гройсмана, була написана програма; тоді було чимало помилок (як велодоріжки з деревами і стовпами посередині), та цей досвід був врахований. На сьогодні для Вінниці велорух — це здебільшого дозвілля, «покатушки». Але недавно запрацював велопрокат (за швейцарським проектом) і ми очікуємо, що це стане поштовхом у розвитку велосипеда як альтернативи, особливо для студентів, бо вартість місячного абонемента співмірна з ціною проїзного на трамвай, тролейбус, і станції прокату розміщені на локаціях університетів. Вінниця багато років чекала на Велофорум: я впевнений, що місто його заслужило. Думаю, для міста це стане ще одним потужним поштовхом до розвитку велоінфраструктури. Велофорум — унікальна і важлива подія, яка сприяє масштабуванню вдалих кейсів, напрацюванню механізмів впровадження змін (наприклад, у формуванні правильного підходу до проектування вулиці, використанні міської аналітики для прийняття зважених та обґрунтованих рішень).

Тож побачимось на Велофорумі 2019: вінничани запрошують і обіцяють, що «буде круто»!

Джерело: Тепле місто

У вашому місті сталася велосипедна подія?
Ви хочете поділитися велосипедною інформацією з містами України?
Публікуйте новини на сайті Українського інформаційного центру велотранспорту!
Надсилайте інформацію на адресу ye.kravchenko@gmail.com з поміткою “Новина для Інфоцентру”

Submit your comment

Please enter your name

Your name is required

Please enter a valid email address

An email address is required

Please enter your message

Український інформаційний центр велотранспорту © 2018 All Rights Reserved