7 речей про майбутнє міст і транспорту

7 речей, про які ми дізналися з промови Жана Крістофера Віктора “Майбутнє” перед Міжнародною асоціацією громадського транспорту

Чому асоціація, що займається питаннями громадського транспорту, запрошує футуриста, аби виголосити вступну промову перед купою спеціалістів з мобільності?

Рішення щодо розвитку громадського транспорту можуть мати наслідки, що будуть відчутними протягом багатьох десятиліть, тож сектору громадського транспорту необхідно бути далекогляднішим за більшість існуючих сфер. Отже, маємо 7 наступних прогнозів від  Жана Крістофера Віктора, які змусили нас замислитися…

1. Кількість населення середнього класу росте.

Це гарна новина, але як це (а також розвиток таких тенденцій, як економіка спільної участі) вплине на звички людей користуватися громадським транспортом?

Гарні часи, пережиті країнами-членами ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) протягом тих тридцяти з чимось років між Другою світовою та 80-ми, й досі тривають – вони лишень розпочинаються…десь-інде.

20 років тому 80% населення середнього класу проживало у країнах-членах ОЕСР. За десять років 80% з них проживатиме у містах Африки, Китаю, Індії та декількох інших країнах Азії та Латинської Америки. І потому, як будуть зростати їх прибутки, ці люди, скоріше за все, вдаватимуться до того ж, що й розвинуті країни у п’ятдесятих: вони купуватимуть автомобілі.

Чи, можливо, держави, що наразі переживають збільшення кількості робочого класу, чогось навчилися з помилок розвинених країн? Що думає це нове покоління про володіння та користування автомобілем? А також, чи будуть ті тенденції, які зараз ми розглядаємо, як важливі у майбутньому (наприклад, економіка спільної участі), відкинуті через це зростання?

Все, що можливо передбачити на сьогодні щодо ландшафту майбутнього – це вибір виду транспорту, тенденції у сфері мобільності та зростання числа середнього класу. Проте, ми маємо діяти вже сьогодні, до того, як виробляться ці погані звички…

2. Глобальне зростання населення сповільнюється (але темпи його зростання в містах пришвидшуються, аніж в інших населених пунктах…)

Популяція зростає, це правда, але рівень її приросту починає знижуватися. У 1950 році в світі було півтора мільярди людей; зараз їх понад 7 мільярдів. Це доволі значний стрибок, однак, у майбутньому швидкість зростання кількості населення уповільниться. Найімовірніше вона стабілізується в 2050 році, зупинившись на позначці у 9 або 10 мільярдів.

Причина? Демографічний перехід. Деякі країни досі не зробили даних зрушень (як приклад  – Єгипет, Пакістан, Нігерія), але більшість уже на цьому шляху. Все це відбувається завдяки безлічі факторів, але, насамперед, через розвиток у сфері освіти; що  більш ми освічені, то менше дітей ми маємо, і подібне явище є характерним майже для всіх частин світу.

Такі наслідки демографічного переходу не відобразяться надто разюче на містах, оскільки темпи зростання населення в цих районах будуть вищими за середній показник зростання числа населення. Мільярдам людей, як і раніше, необхідно буде жити, працювати та пересуватися, і все свідчить про те, що все це вони робитимуть у межах міст. І якщо ми такі розумні, ми розробимо адекватний план для регуляції цього зростання.

3. “Провідними містами” майбутнього будуть не ті, що ми думаємо

Панама, Монтевідео, Аккра, Курітіба, Ченгду? Усі ці міста були названі паном Віктором як ті, “на які варто звернути увагу”, базуючись на  рейтингах розвитку підприємництва, людського капіталу, інформаційних процесів, культурної сфери та політичної активності. Вони також опираються на мобільність: але як розроблені сьогодні в цих містах рішення впливатимуть на те, як люди переміщуватимуться в майбутньому? Міста-лідери, що були визначені нами як такі, “на які варто звернути увагу” протягом останніх двадцяти років – тобто, Сингапур, Мюнхен, Стокгольм та Пекін – приділяли багато уваги будівництву надійних систем мобільності, що значним чином вплинуло на їхній успіх. Чи вчитимуться ці “нові” міста на їхньому прикладі?

4. Загальна кількість автомобілів на дорогах продовжуватиме зростати (але, схоже, що інфраструктура не зможе йти в ногу з цим процесом)

У 1980 на дорогах усього світу їздило 360 мільйонів машин. За 20 років стільки ж їх буде у самому лише Китаї. Однак, увагу також привертає рівень автомобілізації (число автомобілів на душу населення), а не тільки сама кількість машин.

Сьогодні у Європі на 1000 людей припадає 500 автомобілів, у той час, як у Китаї даний показник дорівнює лише 81 машині на кожну 1000. У місті Лагос, відомому своїми переповненими вулицями, на ту ж 1000 припадає лише 75 машин. Усе розвивається так швидко, що дороги не здатні з цим упоратися, і ця проблема існуватиме й надалі, у випадку, якщо майбутнє мобільності пов’язане з автотранспортом. І все це не якесь похмуре бачення прийдешнього; проблема існує вже сьогодні. Країни, що розвиваються, поки що не стали автомобілезалежними, подібно населенню розвинутих країн, тож вони мають почати вводити в дію адекватний план розвитку мереж пересування, змістивши пріорітет з приватних автомобілів на громадський транспорт, перш ніж проблема повністю вийде з-під контролю.

5. Технології пересування можуть дозволити державам швидко досягти ефективності в управлінні транспортними системами

Рекордну кількість телефонних ліній у світі було прокладено приблизно 10 років тому; однак, ця тенденція в значній мірі оминула країни, що розвиваються. Тим не менш, на даний час у семимільярдному світі існує приблизно сім мільярдів мобільних телефонів.

В Африці багатьом це видається чимось революційним. Адже люди з регіонів, що розвиваються, таких як Африка та Індія, тепер можуть переводити гроші, шукати інформацію про сільськогосподарські культури і ведення бізнесу завдяки самому лише мобільному телефону. Вони також мають можливість отримувати інформацію в режимі реального часу та ефективізувати мобільність, оминаючи ті процеси, які довелося пройти решті світу на шляху до досягнення дієвого управління процесами пересування.

6. Прогнози щодо переходу від використання нафти безглузді; але чому б нам не скористатися ”падіннями” цін та не інвестувати у розвиток екологічного транспорту?

Хоча виробництво відновлюваних видів пального для транспорту до 2030 року буде значно збільшуватися, світ, як і раніше, значно залежатиме від викопних видів палива. Наші потреби у вугіллі, нафті й газі не будуть задоволені. Максимальні обсяги видобутку нафти будуть досягнуті вже в найближчі роки (точні прогнози значно різняться), проте, ресурси ще далеко не вичерпані. Однак, це гарне припущення продовжує випливати щоразу, як ціна на нафту падає: чому б не інвестувати засоби, отримані від скорочення субсидій, в екологічно чисте паливо, призначене для транспортних засобів? Якщо нам не вдасться нічого зробити, вийде так, що ми будемо абсолютно не готові до моменту, коли нафта дійсно скінчиться, що може статися в будь-який момент.

7. Ці великі зміни вплинуть на всі верстви суспільства. Але довготривалими вони будуть лише для деяких секторів, серед яких – громадських транспорт

Чому асоціація громадського транспорту запрошує футуриста, що не має жодного стосунку до галузі, виголошувати вступну промову?  Рішення щодо розвитку сектору громадського транспорту можуть мати наслідки, що будуть відчутними протягом багатьох десятиліть, отже, прогнозування звичок пересування є необхідним для нашого успіху. У багатьох інших видах підприємницької діяльності суб’єкти, що приймають рішення, можуть змінювати основний курс кожні декілька  років, але для транспортної сфери це розкіш, яку вона не може собі дозволити. Інфраструктура, на побудову якої необхідно витратити багато часу, в майбутньому також досить довго буде відповідальною за розвиток міст, адже  вони формуються за рахунок власної транспортної системи. Такі мегаполіси, як Париж та Лондон, як і раніше, будуть дотримуватися рішень, заснованих на моделі зростання, що були розроблені в кінці дев’ятнадцятого століття. Ми маємо спробувати передбачити, в якому середовищі ми працюватимемо двадцять, тридцять, сорок років потому. Помилка в прогнозуванні та прийнятті правильних рішень може привести нас до великого лиха.

Жан Кристоф Віктор – футуролог та засновник аналітичного центру LEPAC.

 

Джерело uitp.org
Переклад Валерія Радченко

У вашому місті сталася велосипедна подія? Ви хочете поділится велосипедною інформацією з містами України? Публікуйте новини на сайті Українського інформаційного центру велотранспорту! Надсилайте інформацію на адресу tanenkaa@gmail.com з поміткою “Новина для Інфоцентру”

Submit your comment

Please enter your name

Your name is required

Please enter a valid email address

An email address is required

Please enter your message

Український інформаційний центр велотранспорту © 2017 All Rights Reserved