Copenhagenize Index 2015 – рейтинг веломіст світу

Copenhagenize Index – дослідження, яке що два роки формує міжнародний рейтинг велосипедних міст. У 2015 році Copenhagenize проаналізували 122 міста світу і презентують перелік ТОП-20 міст, дружніх до велосипедистів. Цей рейтинг визнає досягнення міст і в той же час дає поради по вдосконаленню, а також слугує натхненням і мотивацією для інших створювати умови для розвитку велосипедного транспорту.

Асоціація велосипедистів Києва пропонує вам ознайомитися з досвідом двадцяти найбільш успішних велосипедних міст світу.

1. Копенгаген, Данія

copenhagen

 

Не дивлячись на те, що в останніх двох рейтингах Копенгаген посідав другу позицію, цього разу він  посунув Амстердам з першого місця. Датська столиця вражає своїми інвестиціями у велотранспорт і докладає масу зусиль, щоб вивести його на вищий рівень. Що стосується зручності та продуманості  веломережі міста, то вона немає собі рівних у світі. Дієве керівництво, якого не було в 2013 році,  почало працювати з обранням Мортена Капелла на посаду голови технічного та екологічного управління. Чітке розуміння майбутнього підштовхнуло місто знову рухатися вперед.

Оцінка Копенгагена залишається значною мірою стабільною, за одним винятком. В період між 2012 і 2014 модальна частка велосипедистів збільшилася на 9% (з 36% до 45%). За такий короткий проміжок часу цього не вдавалось нікому. Серйозно. Завдяки чому це сталося, ви можете прочитати тут.

Додайте до цього продовження інвестицій в нову інфраструктуру. Велосипедний міст через північне шосе міста. Два нових моста – Trangravsbroen і Proviantbroen – через канал, які були відкриті в грудні 2014 року. Відомий Cykelslangen чи Велосипедний Змій – велорампа, що захопила уяву громадян та надала змогу швидко пересуватися через гавань. Чотири нових велосипедних мости будуються. Маршрути через місто вдосконалюються. Маємо сміливу спробу заміни автомобілів на велосипеди.

Ви просто не зможете відстежувати постійний потік велосипедних нововведень у Копенгагені. Високі бали модальної частки і бонусні бали за інфраструктуру та політичні програми дали змогу Копенгагену посісти перше місце. Інновації. Інвестиції. Поліпшення.

Копенгагену потрібно позакривати непрачюючі велопрограми. Вкладати гроші в ті, що насправді працють. Продовжувати поліпшувати інфраструктуру і сміливіше просувати шоломи для безпеки. Розширити велосипедні доріжки та велосипедні бульвари. Люди на автомобілях, які навіть не живуть в місті, як і раніше користуються вільним проїздом по вулицям, італійські проектувальники руху називають їх паразитами – час, щоб зупинити це. Використовуйте практичні поради з The Greatest Urban Experiment і підтримуйте збільшення велотрафіку.

2. Амстердам, Нідерланди

Амстердам є одним зі світових лідерів за рівнем розвитку велокультури, проте цей статус він досі зберігає завдяки тому, що було зроблено раніше, а не здійснюється зараз або планується в майбутньому. Нижче у списку Топ-20 є міста, що дуже швидко проробили шлях нагору з нуля. Амстердам має бути прикладом того, як слід розвиватися, або ж інші міста переберуть на себе роль новаторів.

Незважаючи на те, що переповненість велосипедами задовольняє жителів міста, із нею вже час щось робити. Амстердам потребує більш збалансованої, інтуїтивно зрозумілої мережі велоінфраструктури, яку слід будувати з урахуванням найкращого всесвітнього досвіду. Амстердаму варто проаналізувати, чому Копенгаген обійшов його в цьогорічному рейтингу. Новаторство та інвестиції: те, скільки Копенгаген вклав у побудову нових мостів над затокою має надихнути Амстердам на схожі дії.

3. Утрехт, Нідерланди

Утрехт посідає третє місце в рейтингу 2015 та залишається світовим лідером серед невеликих міст. Його програма розвитку “Утрехт Привабливий і Доступний” є кроком у правильному напрямку, але вона має недоліки в обгрутуванні та продуманості.

Утрехт, здається, розуміє, як поєднувати необхідність з піаром, те, що Амстердам до сих пір з’ясовує. Будується найбільший у світі велосипедний паркінг, з кількістю парковочних місць 12500. Ми думаємо, що це геніально. Коли місто з’ясує, як позбутися довгих відрізків з «трясучою» бруківкою і зробити єдину інфраструктуру, яка є більш інтуїтивною для розуміння, тоді він безумовно, вийде з тіні Амстердама.

За плануванням місто Утрехт мало чим відрізняеться від інших голандських міст. Велосипеди  і, зокрема, паркування – це “проблема”. Коли Утрехт зрозуміє, що це не “проблема” і почне бачити тут можливості, місто отримає потенціал  переробити територію в таку, де велосипеди на дорогах королі. Будівництво легендарної велосипедної парковки показує, що місто прагне бути лідером. А лідери визначаються не лише паркувальними місцями.

4. Страсбург, Франція

Незважаючи на те, що Страсбург новачок у рейтингу, у Франції він уже давно є велосипедним лідером. Їздити велосипедом у Страсбурзі — одне задоволення, і дійсно найкоротший спосіб дістатися з точки А в точку Б. У місті налічується 536 кілометрів велосипедних доріг, а також наявна унікальна система спільного використання велосипедів (некомерційний велопрокат).

Здається, це перше місто з такою кількістю велосипедів спільного використання на вулицях (включаючи “удосконалені” моделі з дитячими сидіннями та корзинками).

Влада в місті працює, щонайменше, підтримуючи наявний рівень велокультури. Згодом буде видно, чи зможе місто досягти рівня, який є в Нідерландах чи Данії. А поки що містам Франції (як і будь-якої іншої країни) потрібен лідер, який поведе за собою – одне місто, що активно розвивається та надихає інші. Підгрунтям теперішнього велосипедного успіху Страсбурга став досвід, запозичений у сусідніх німецьких міст. Надалі ліпше було б розвиватися за прикладами Нідерландів та Данії.

5. Ейндховен, Нідерланди

Згадуючи Ейндховен, ми уявляємо суто ділову атмосферу. Велорух в місті постійний і сильно розвинений. Кругова велодоріжка, що ніби парить у повітрі, захопила нашу уяву, і ми з нетерпінням чекаємо на щось новеньке, функціональне і знакове. Ейндховен піднімається вгору по рейтингу тільки через відсутність інновацій в сусідніх містах, а не через власні зусилля. Класичний голандський статус-кво лідера зберігається і в цьому місті. Ейндховен може порадіти через те, що інші, дрібніші голандські міста, такі як Nijmegen і Groningen, не включені до рейтингу.

Як зазначалось ще у 2013 році, якщо місто може збудувати Floating Roundabout, то для них не повинно бути ніяких кордонів для розвитку. Та загалом важко захоплюватися містом, яке піднімається в рейтингу, нічого не роблячи.

6. Мальме, Швеція

Порівняно з 2013 роком, у Мальме відкрили велопарковку на залізничному вокзалі — цьому може позаздрити навіть Копенгаген. З 2013 року місто стабільно вкладало кошти у велотранспорт. Їхня програма “No Ridiculous Car Trips”  (йдеться про подорожі до 5 кілометрів на авто) досі чудово діє. Розвиток інфраструктури також вражає. У рекламі місто значну увагу приділяє, перш за все, безпеці їзди.

Незважаючи на підйом у рейтингу, є чутки про те, що міська влада збайдужіла до велорозвитку. Але хіба ж можна зупинятися, коли зайшли так далеко?

7. Нант, Франція

Nantes - The Copenhagenize Index

Нант розпочав вражаючу подорож, коли потрапив до рейтингу Copenhagenize в 2013 році через чітку політичну стратегію та інвестиції в інфраструктуру. Вони продовжують її втілення,  хоча й спустилися на одну позицію в рейтингу 2015. Ми вражені зусиллями міста і різноманітністю реалізованих проектів. Відмічають покращення не тільки інфраструктури, але й послуг, і прозору співпрацю з місцевими асоціаціями. Місто працює над зниженням трафіку, щоб зробити пересування на велосипеді більш привабливим варіантом. Головний бульвар в даний час – це зона для руху без автомобіля, для цього була прокладена велодоріжка посередині бульвару. Це, звичайно, не найкраща практика, але вона є знаковою. Зрозуміло, що місто витрачає кошти на те, що треба. У той час як десятки інших міст по всьому світу задоволені маленькими кроками, як одна велодоріжка на одній вулиці, Нант вкладає у все. Вони розуміють, що необхідна не просто модернізація транспорту, а й підтримання звання міста, що швидко рухається у майбутнє. Нант наздоганяє Страсбург і конкурує з Бордо за звання кращого міста Франції для їзди на велосипеді. Місто є унікальним серед французьких міст, показуючи, що можна досягти при підтримці влади і бажанні вдосконалюватися.

Нант не збільшуватиме свою модальну частку далі без прагнення до Кращої інфраструктури. Французькі проектувальники та інженери трафіку елементарно не мають достатніх знань, щоб спланувати інфраструктуру для їзди на велосипеді і, як і багато інших країн, вони змушені шукати натхнення за кордоном. Велорух в Нанті не дуже зрозумілий. Є багато різних об’єктів інфраструктури, які не пов’язані між собою, і коли місто вирішить об’єднати все, вони дійдуть до велосипедної магістралі. Місту потрібна чітка ієрархія між користувачами трафіку, бо загальноміський і двонаправлений рух по велосипедних доріжках збиває з пантелику людей.  Місто повинно просувати велосипед як найшвидший транспорт від точки А до точки Б, і тільки тоді Нант зможе пожинати плоди успіху.

8. Бордо, Франція Бордо зберігає місце у Топ-20, але цього разу опускається на восьму сходинку. Бордо досить несподівано почало конкурувати зі Страсбургом за звання найкращого веломіста Франції. “Чесноти”, завдяки яким Бордо колись опинилось у цьому списку, досі присутні, але їх ровиток, здається, дещо сповільнився. Та здобутки кількох останніх років досі видаються неабиякими. Стабільні інвестиції в інфраструктуру та устаткування чудово розвинули велосипедний урбанізм в Бордо. У  цьому місті продовжують серйозно ставитись до велосипедів як до транспорту. Вкладення грошей у міські трамвайні лінії, безперечно, стимулювало розвиток велосипедного руху, дещо заспокоївши трафік на дорогах. Велокультура в місті активно пропагується, наявна власна система спільного використання велосипедів Vcub.

Проте стрімкий розвиток Бордо як велосипедного міста дещо згас. Фундамент закладено міцний, але не вистачає зосередженості на майбутньому. Міській владі слід далі розвивати інфраструктуру та продовжувати “заспокоювати” дорожний трафік. У Бордо є всі підстави, аби стати велосипедним лідером серед французьких міст.

9. Антверпен, Бельгія            

Найкраще з великих міст в Бельгії для їзди на велосипеді, Антверпен твердо тримається в рейтингу Топ 20, хоча в 2015 році й опустився на дві позиції. Позитивний політичний настрій, що спостерігався в 2013 році зник з останніми виборами. Зараз можна почути розмови діячів про те, як тримати більше автомобілів у центрі міста. Серйозно? У 2015 році? Після того, як віяння велоруху прийшло з Голландії і охопило населення всіх вікових груп та достатку. Велика кількість варіантів для парковки за містом і парковки біля вокзалу лишаються одним з кращих в Європі. Тому громадяни мають чудову змогу пересідати на велосипеди. Менші міста, такі, як Гент, не потрапили до рейтингу через постійний розвиток великих міст. Антверпен заслуговує на своє місце в рейтингу як одне з кращих міст у світі.

Як і скрізь, Антверпен має проблеми урбанізації. Збільшення автомобілів в місті  обговорюють з сумною посмішкою. Немає ніяких завад на шляху міста для досягнення рівня Амстердаму і Копенгагену. Треба лише трохи ініціативи, щоб це відбулося.

10. Севілья, Іспанія

Севілья ще зовсім недавно була прикладом того, як можна швидко повернути велосипедний транспорт на дороги. Усього лише за кілька років частка велосипедистів тут збільшилась із 0,2% до 7% – завдяки роботі влади, інвестиціям у розвинену систему велоінфраструктури, а також комплексній системі спільного використання велосипедів. Усе це досі є в Севільї, але і їй не вистачає бажання розвиватися далі; тому із четвертого місця вона опустилася на десяте.

Місто має рухатися, використовуючи прихильність міської влади та наявні інвестиції. Багато сусідніх міст можуть тільки заздрити Севільї. Тож варто будувати, розвиватися та інвестувати. Бути не містом, якому щось гарне вдалося лише раз, а повторювати свій успіх.

11. Барселона, Іспанія

Барселона піднялась в рейтингу цього року, показуючи, що постійні дії з велосипедизації міста окуповуються. Ще років 8 тому не залишилось жодного старого велосипеда у Барселоні, а сьогодні це місто, де велосипед знову повернув прихильність до себе. Місто прийняло всі заходи та міри для того, щоб громадянам було зручно користуватися велосипедом як транспортом. Це одне з міст у світі з найбільшою смугою зі швидкістю 30 км/год, і в той час інфраструктура для велосипедистів далека від завершення. Програма велоруху міста є однією з кращих на планеті, і багато чого було запозичено з неї іншими країнами. Барселона просуває користування велосипеда повсемісно, на бульварах в ранковий час пік, для дітей в парках та площах густонаселених районах. Ініціатива міста можливо і не зосереджена на велосипедах, але вона, безумовно, робить чудеса для їзди на велосипеді в околицях Барселони. Барселона служить прикладом для великих міст всього світу, що не можуть знайти натхнення в програмах малих містах. Барселона велике місто, і коли великі міста роблять речі, то їх одразу помічають, що є блискучим прикладом для наслідування.

Розвиток Барселони сповільнився, але не зупинився. Актуальною темою залишається розвиток інфраструктури та велооб’єктів міста. Потрібно об’єднати розрізнені частини велоінфраструктури, для того щоб зробити велосипед найшвидшим транспортом для міста. Місту треба використати єдину Кращу інфраструктурну практику, а не половинчасті рішення. Зменшення автомобілів позитивно вплинуло на трафік, але залишається питання скутерів. Інфраструктура є ключовим питанням для Барселони.

12. Берлін, Німеччина

Велосипедна сторона Берліна така ж сама, як і будь-яка інша його сторона: дещо грубувата, могла б бути набагато кращою, але люди нею задоволені. Вони усвідомлюють користь від велосипедного транспорту (принаймні так здається). Користуватися велосипедом у Берліні — це мейнстрім. Серед велосипедистів уже наявні кілька субкультур; статеве співвідношення велосипедистів рівномірне. Частка велосипедного транспорту перевищує 20%. У місті повно вантажних велосипедів, а це надійний показник розвитку. Проте Берлін продовжує буксувати на дванадцятій сходинці.

Краще б місто витрачало гроші не на підтримку старомодних автомобілів, а вкладало їх у велоінфраструктуру — її варто зробити більш однорідною. А також варто продовжувати “заспокоювати” трафік та ставити більше велосипедних стійок.

13. Любляна, Словенія

Любляна – нове місто в рейтингу Copenhagenize, і одразу потрапляє в Топ 20. Велосипедний шлях Любляни почався в кінці 60-х і на початку 70-х, коли були побудовані 40 км велодоріжок в стилі Копенгагену, що призвело до сплеску велоруху. Місто демонструвало досить пристойний рівень велоруху протягом багатьох десятиліть, але тепер воно сфокусувалось на його розвитку та на тому, щоб стати більш привабливим для життя. Любляну обрали Європейською Зеленою Столицею в 2016 році і сконцентрувалось на підвищенні рівня велоруху. Нові розробки інфраструктури розпочали з самого початку, а програма велопрокатів міста допомагає зробити велосипед більш привабливим для громадян. Ми бачимо серйозний політичний настрій зробити Любляну одним з найбільших велодружніх міст світу. Сьогоднішня модальна частка велосипедів у 12% вражає, а з 133 кілометрами велосипедних доріжок та 73 км велосипедних маршрутів, Любляна має всі шанми на подальше зростання в рейтингу.

Любляна, як жодне інше місто в світі, має досвід підвищення рівня велоруху швидко і продумано. Урок 1970 року повинен бути взятий за приклад для розвитку міста сьогодні  – і протягом наступних 100 років. Всі розмови про отримання звання Зеленої столиці це добре, але цьому дуже сприяє велорух, і саме тому слід його розвивати.

14. Буенос-Айрес, Аргентина

Буенос-Айрес просто шокував тим, за який короткий проміжок часу велосипеди дійсно стали видом транспорту в місті. За останні три роки було обладнано більше 140 кілометрів велодоріжок (більша частина з них — захищені). У той самий час розвинулась система спільного користування велосипедами. Буенос-Айрес підтвердив, що Севілья – не єдине місто, яке досягає успіхів у цьому напрямку. Ці два міста показали, що правильна політика та інвестиції — запорука того, щоб місто гідно увійшло в нове тисячоліття. Хоча справа не лише у велосипедах. Ситуацію розглядають ширше — місто намагається стати більш придатним для життя взагалі. Швидкісні автобусні лінії, зменшення трафіку на вуляцях Буенос-Айреса — це чудово і для міста взагалі, і для велосипедів на дорогах зокрема. Кажуть, що у багатьох містах кількість велосипедистів зростає дуже швидко; у Буенос-Айресі ця швидкість просто вибухова.

Та з іншого боку в міста ще багато роботи. Багато велодоріг досі завузькі, подекуди і взагалі непридатні для їзди — в інтернеті часто викладають фотографії з цього приводу. Насіння посаджено, а що з нього виросте, залежить від міста.

15. Дублін, Ірландія

Дублін був улюбленцем  та прикладом для багатьох міст у розвитку велоруху ще з 2011 року . Третє за величиною велодружнє місто в Європі після Амстердама і Копенгагена, Дублін має історичне підгрунття для розвитку велотранспорту. Дублін, здається, страждає від тієї ж хвороби, що й інші міста, які домоглися вражаючого прогресу. Вони ніби впадають в апатію – і опускаються на кілька місць вниз в рейтингу. Досягнення Дубліна за останні кілька років дуже вражають. Ідеальне поєднання політики, інвестицій в інфраструктуру та об’єкти, зменшення дорожнього руху, мережа велопрокатів прискорили розвиток міста. Цього не забрати в Дубліна, але хотілось б більше зусиль в цьому напрямку.

Національниа транспортниа служба пропонувала допомогу, але Дублін хоче розвиватися самостійно, грунтуючись на своїх попередніх успіхах. Але ж розвиток нестандартної інфраструктури уздовж набережних точно не шлях до розвитку веломережі протягом наступних 100 років.

16. Відень, Австрія

Відень повільно, але стабільно працює над покращенням умов для велотранспорту. Поза спокійною центральною частиною є такі велотреки та обладнання, яким могли б позаздрити багато інших міст. Відень не стоїть на місці, але міг би розвиватися значно швидше, особливо за прихильності міської влади до велосипедних питань. Це місто одне з найкращих у світі за масовим сприйняттям велотранспорту, тут це мейнстрім, а не субкультура. Кількість вантажних велосипедів зростає щороку, місто широко експериментує із заспокоєнням трафіку на вулицях, а головне — люди до цього ставляться дуже і дуже прихильно.

Кажуть: “Якщо настає кінець світу — їдь до Відня. Тут усе відбувається на 50 років пізніше”. Але чи дійсно необхідно чекати ще 50 років на впровадження системи спільного використання велосипедів? Це можна зробити і скоріше.

17. Париж, Франція

Париж піднявся в рейтингу на два місця в 2015 році. Попри розмови про успіхи Севілії та Дубліна, трансформація Парижа теж захоплює. Колишній мер Бертран Деланое очолив програму змін 2002-2014р., поки не пішов у відставку, підкреслив важливість політичного бачення і співпраці. Мало хто вірив, що Париж зможе це зробити, але все вийшло. Прокат  велосипедів Vélib повернув велосипед назад у місто, і громадяни оцінили це.

Зони з обмеженням руху в 30 км/год і видалення автомобільної інфраструктури минулого століття допомогли продовжити почате. Парижу не вистачає знань про проектування інфраструктури для велосипедистів і їх інженери та проектувальники часто вибирають нестандартні рішення, що не мають сенсу. Тим не менш, місто знаходиться на шляху перетворення в великий веломегаполіс. Їх модальна частка в межах кільцевої дороги становить 8%, якщо рахувати людей, що добираються на роботу і навчання на велосипедах. Вантажні велосипеди набирають популярність, у тому числі в якості доставки дрібних вантажів. Місто прагне експериментувати.

Нинішня голова, Енн Ідальго, заявила, що до 2020 року Париж буде найкращим веломістом в світі. Але цього не станеться. Вибачте. Через незмогу планування розвитку велоруху та  культури на дорозі. Але досягнення Парижа можуть надихнути інші міста і Топ 10 знаходиться не так вже й далеко.

Париж не вміє планувати велоінфраструктуру, що є досить суттєвою перепоною до кращого велосипедного міста. Немає єдності в їх веломережі. На величезній реконструкції перехрестя поруч з вежею Монпарнас – зі збільшення тротуарів для пішоходів – повністю проігнорувано потреби сучасникх велосипедистів. Місто потребує більших велостоянок і пересадочних пунктів біля метро та електричок, і якщо вони хочуть бути краще, вони повинні думати про велосипедистів в першу чергу.

 18. Міннеаполіс, США

Це єдине американське місто, що прорвалося до цього рейтингу.

Міннеаполіс пишається своїми 189-ма кілометрами велодоріг”on-street” та 147-ми кілометрами “off-street”.

Непогана система спільного використання велосипедів гарантує останнім роль одного з основних видів транспорту в місті. Америці вкрай необхідне велосипедне місто-лідер — Міннеаполіс годиться на таку роль.

Зима в цьому місті — це Зима з великої літери. І це чудово, що зимовий Міннеаполіс пробився у Топ-20. Але більш пристосована до зими велоінфраструктура лишається поки що лише бажаною. І краще прибирати сніг з велодоріжок також не завадить.

19. Гамбург, Німеччина

В рейтингу 2013 ми були здивованні щодо включення Гамбурга в топ-20, і цього року ми знову бачимо його в рейтигу. Місто не видно на глобальному графіку через їх небажання змінювати існуючу інфраструктуру. Ми насправді чули місто будівельника, який, мовляв, не бажає мати захищені велосипедні доріжки. Здається, вони дотримуються тільки їм зрозумілої логіки руху  між дорогою і тротуаром, яка не підтримуються в зимовий час. Місто отримало бонусні очки за зменшення трафіку та плани зробити центр міста безавтомобільним в найближчі роки, що й  допомогло їм залишитися в рейтингу. За показниками модальної частки є кілька міст за межами Європи, які можуть конкурувати з Гамбургом.

Доповнення: 2 червня 2015: До нас дійшла скарга, що плани Гамбургу не вірно виклали англійською мовою в пресі. І називають це обманом. І навіть прийнявши це до уваги, Гамбург все одно посідає своє 19 місце.

Виправте свою химерну інфраструктуру. Забезпечте безпеку велосипедистам за допомогою Найкращих практичних рішень, які можна знайти на півдні, в Амстердамі, а на півночі в Копенгагені. Ваші сміливі цілі щодо вільного від автомобілів центру міста похвальні, але ж для цього потрібно зробити базу зі зручної для велосипедистів інфраструктури, що приведе до цього центру міста.

20. Монреаль, Канада

Монреаль протягом довгого часу був одним з найкращих велосипедних міст у всій Північній Америці. І це не лише через захищені велодоріжки, які з’явилися ще в кінці 80-х. Монреаль продовжує вражати, незважаючи на те, що опускається в рейтингу, порівняно з минулими роками. У міста є достатня кількість велоінфраструктури та велика кількість велосипедистів, які цю інфраструктуру щоденно використовують. Чудова система спільного використання велосипедів та стабільна пропаганда — усе це покращує ситуацію. Монреалю нескладно було б піднятися в рейтингу.

Вже після дедлайну створення цього рейтингу місто затвердило новий план велосипедного розвитку. Побачимо, що з нього вийде.

Джерело: http://copenhagenize.eu

Переклад – Олександр Іванюта, Юрій Паустовський, для АВК.

Submit your comment

Please enter your name

Your name is required

Please enter a valid email address

An email address is required

Please enter your message

Український інформаційний центр велотранспорту © 2017 All Rights Reserved