Базові функції транспортної системи

Викликом для проектанта транспортного руху є те, що необхідно задовольнити транспортні потреби людей та суспільства у такий спосіб, щоб позитивні характеристики усіх видів могли оптимально докладатися до соціального та економічного добробуту, і щоб задля зниження проблемного використання того чи іншого виду транспорту пропонувалися якісні альтернативи.[1]

Це можна назвати однією із стратегічних цілей сталої транспортної політики. Щоб зрозуміти, яким чином і в якій мірі велосипед може бути підхожим видом транспорту, щоб задовольнити потреби людей та суспільства, ми в першу чергу дивимося на базові функції транспортної системи, аналізуючи її на трьох рівнях:

Рівень 1: Ринок поїздок (потреба їздити)

Просторовий розподіл соціально-економічної діяльності та її часові рамки у значній мірі визначають потребу їздити. На жаль, існує чимало соціально-економічних та культурних факторів, як от економічне зростання та глобалізація, які впливають на потреби у поїздках, і можливості фізичного планування нездатні їх охопити. Однак, планування землекористування є важливим фактором і може допомогти запобігти непотрібному розвитку надмірних поїздок.

Рівень 2: Ринок транспорту (різні види транспорту відповідають різним потребам у поїздках)

Відповіддю на потреби долати певні відстані, просторовий контекст та доступність того чи іншого виду транспорту є можливість обирати різні види транспорту. Транспортні стратегії повинні спрямовуватися на пропагування того (чи комбінацію тих) вибору виду транспорту, який пропонує найбільшу вигоду для суспільства при найнижчих витратах.

Рівень 3: Ринок транспортного руху (ефективне функціонування системи кожного виду транспорту)

Як тільки особа вибрала для поїздки той чи інший вид транспорту, подорож повинна відбуватися якомога спокійніше та безпечніше. Це вимагає надійної інфраструктури, мережі, що з’єднує точку відправлення і точку прибуття, і т.д. Все це – елементи, які, як правило, складають частину класичної інженерної транспортної моделі. Малюнок нижче зображує діаграму, яка роз’яснює зв’язки між трьома рівнями.

Три ринки транспортної системи та зв'язок між ними (Джерело: оригінал тексту)

У розділі 2.1 ми аналізували багато негативних наслідків масового використання автомобілів у містах. Проте, існують інші причини, чому автомобіль не може бути пріоритетним видом транспорту в наших містах сьогодні. Деякі поїздки є занадто короткими, щоб виправдати використання автомобіля. Деякі маршрути використовуються настільки інтенсивно, що громадський транспорт є чистішим та більш ефективним. Багато людей просто не мають доступу до автомобіля, навіть якщо домогосподарство і володіє ним. Цілі сегменти населення не можуть користуватися автомобілем (діти, літні та деякі неповносправні люди, інші). Існують також обмеження, які притаманні самій транспортній системі. Тому, спеціалісти, які проектують міста та транспорт, повинні зробити так, щоб на ринку транспорту були доступними також й інші варіанти поїздок. Це саме той випадок, коли вони шукають шляхів, як протидіяти чи послабити негативний вплив на місто масової автомобілізації. Транспортні стратегії повинні виходити з принципу служіння людям, а не машинам.

Малюнок вище показує потенційно можливі точки взаємодії для керівників, які бажають покращити транспортний рух та систему. У всіх трьох ринках втручання можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на місто. Зрозуміло, що ринок транспортного руху є цариною традиційної транспортної інженерії. Фізичне планування дорожньої інфраструктури, як правило, у сфері управління місцевої влади. Ринок транспорту – це царина транспортного планування та стратегій і пропонує можливості для взаємодії з громадськими організаціями суспільства та іншими зацікавленими сторонами. На ринок поїздок впливає економічний, соціальний та культурний розвиток. В такому випадку, найбільш очевидною зоною втручання є транспортна політика та плани землекористування і міського розвитку.

 Цей та інші матеріали читайте в посібнику “Розробка транспортної політики з врахуванням велосипедного руху”


[1] Види транспорту можуть бути проблемними на двох рівнях:

Індивідуальний: ситуації, при яких вид транспорту не зовсім відповідає мобільності користувача чи потребам у доступі. Для щоденного сполучення на великі відстані (наприклад,35 км) зрозуміло, що проблемно буде долати всю цю віддаль на велосипеді. Деякі види можуть бути просто недоступними чи не по кишені;

Колективний: ситуації, при яких (масове) використання певних видів є шкідливим для соціальних чи екологічним умов, або вони є неефективними. У цьому плані використання автомобіля може бути проблемою, чи занадто високими – необхідні інвестиції (наприклад, метро, колія).

Український інформаційний центр велотранспорту © 2018 All Rights Reserved